02:42 

India....made in Ukraine

Сьогодні, дякуючи Насті, вийшла трохи провітритись, бо якась така вже апатія на мене навернула, шо просто "айяяй". Зайшли в кафе в центрі: напилися кави з запахом миючого і чаю, який швидше нагадував пофарбовану в зелене воду. Офіціантка якась геть прикумарена ходила, тому після "чаепития" почалапали в "Фуршет":я за вівсянкою, Настюха за висівками.....вівсянки нормальної не знайшли, висівок не було зовсім(навіть ненормальних:)). Але штука в тому, шо ми взріли біля "Злати Плази": на невеличкій сцені скакали молоді дівчатат і хлопці в індійських костюмах і нірванськими голосами а-ля "Зіта і Гіта" співали "Харі Крішна, харі Рама".При цьому, з чисельності глядачів, можна було подумати, шо там дійсно якесь свято або акція з розіграшем путівки в Турцію. Слід відмітити, шо цей "ансамбль песни и пляски" дав народу не тільки "зрелищ", але й "хлеба": періодично зі сцени, прямо на голови чесному люду, летіли "освячені" цукерочки і печиво (Бог його знає, шо вони туди мішають і як то діло святиться). Я - людина абсолютно терпима до представників всіх релігій, але, народ, дивитись на це зборисько прямо навпроти дверей Православної Церкви мені, особисто, було неприємно. Якось довелось побувати на фестивалі Ведичної культури (знайома потягла), я так зрозуміла, шо організувала цей промо-концертик та ж сама община (хоча в сарі вони мені всі на одне обличчя). Одне діло, коли люди просто цікавляться культурою і виносять для себе якісь корисні принципи з того чи іншого вчення, але поклоніння не зрозуміло кому і чому вводить мене в шок. Напевно, так і починається кінець світу.

URL
   

On my mind...

главная